Home - Допомога - Пошук - Список учасників - Групи - Зареєструватись - Профіль - Увійти, щоб переглянути п/п - Вхід
Альпіністська підготовка "Альфи"

 
Нова тема   Відповісти    Туристичний форум -> Альпінізм
Попередня тема :: Наступна тема  
Автор Повідомлення
pozitronik



З нами з: 06.10.06
Повідомлень: 142

ПовідомленняНаписане: п'ятниця грудня 15, 2006 2:19 am    Тема повідомлення: Альпіністська підготовка "Альфи" Відповісти цитуючи

Улітку цього року на базі альпіністського табору Уллу-тау, розташованого в ущелині Адир-су головного Кавказького хребта, на висоті 2300 м відбулися учбово-тренувальні збори з альпінізму, у яких взяли участь і кілька співробітників спецпідрозділу "Альфа" Служби безпеки України. Під час зборів українські спецназівці здійснили сходження на гірські вершини різного ступеня складності: Західна Тютю (4167 м), Куллумкол (4110 м), Віа-тау (3820 м). У ніч на 26 липня вони підкорили західну вершину Ельбрусу (5642 м), присвятивши це сходження 15-й річниці Незалежності України.
Сергій БАБАКОВ
"ТУТ ВАМ НЕ РІВНИНА…"

Ельбрус – найвища двоглава вершина Європи, розташована у Кабардино-Балкарії (центральна республіка Кавказу, Російська Федерація). "Гора, подібна до тисячі гір", "Цар гірських духів", "Грива снігу" – так поетично називають цю вершину на місцеві жителі. Довідники ж сухо повідомляють, що вона являє собою конус згаслого вулкану, що стоїть на високому цоколі з гранітів і кристалічних сланців. Західна вершина Ельбрусу (5642 м) і східна (5621 м) розділені глибокою сідловиною (5325 м). Починаючи з висоти в 3500 м його поверхня майже скрізь увесь рік вкрита льодовиками (їх нараховується 54), площа яких складає 144,5 км2. Схили в основному досить пологі, їх середня крутість досягає 35°. Лише на ділянках вище 4000 м зустрічаються скельні ділянки висотою до 700 м. Варто зауважити, що перше офіційно зафіксоване сходження на Ельбрус здійснили в 1829 р. саме військові. Зробила це експедиція під керівництвом генерала Російської армії Г. Еммануеля.

У Приельбрусьї близько 300 сонячних днів на рік, багато мінеральних джерел, унікальна флора й фауна, різноманітний рельєф, чисте гірське повітря, сприятливий клімат для лікування багатьох хвороб. Туристичні агентства рекламують цей регіон як найцікавіший географічний, естетичний і туристично-спортивний об'єкт Росії, джерело прагнення багатьох поколінь мандрівників, скелелазів і гірськолижників.

Сходження на Ельбрус вважається відносно нескладним. За альпіністською класифікацією воно оцінюється як 2А (сніжно-льодова), проходження обох вершин – 2Б (усього в альпінізмі існує шість категорій складності маршруту, кожна з яких у свою чергу поділяється на підкатегорії А і Б). Хоча є на Кавказі й інші, набагато цікавіші в професійному відношенні маршрути, але за популярністю у Ельбрусу немає конкурентів. Показово, що деякі туристичні агентства організовують сходження на вершину навіть для тих, хто зовсім не має альпіністського досвіду. На акліматизацію, технічний інструктаж, саме сходження та спуск виділяється всього десять днів. Коштує все це задоволення близько 8900 руб ($330) і в більшості випадків закінчується цілком успішно. Однак час від часу навіть досвідчені альпіністи отримують в цьому регіоні серйозні травми, а інколи й гинуть при сходженні. Як правило, губить їх несподіване погіршення погоди. Усіх, хто піднімається до вершини Ельбрусу, на висоті близько 4000 м зустрічає 15-метрова скеля, на якій розміщено пам'ятні таблички з іменами загиблих при спробі підкорення цієї гори.

Так, у травні цього року сніжний буран застав вісьмох росіян і чотирьох українців на висоті 5300 м. Вони втратили орієнтування, вибилися із сил і загинули. Вдалося врятуватися лише одному із них. Через три місяці, 1 серпня, піднімаючись на вершину в зв'язці, зірвалися з гори п'ятеро українських альпіністів. У результаті троє з них загинули, один травмований і один вважається зниклим безвісти.

"РОБОТА, А НЕ ПОШУК ЕКСТРІМУ"

Як бачимо, сходження на Ельбрус заняття небезпечне. Безумовно, ризик, і насамперед, ризик виправданий – справа шляхетна, але що, крім спортивного інтересу, спонукало українських спецназівців піти на штурм найвищої європейської вершини? У розповсюдженому з цього приводу повідомленні прес-служби СБ України вказується, що "під час навчання альпіністи вдосконалили тактику й техніку сходження на гірські вершини, відпрацювали навички автономного виживания й орієнтування в гірській місцевості".

Навички ці, що й казати, ніколи зайвими для спецназівців не будуть. Досить згадати, у яких складних умовах довелося діяти службі охорони Президента України під час торішнього традиційного сходження Віктора Ющенка на Говерлу. Знання та вміння, отримані "альфівцями" в горах, стануть у нагоді під час проведення занять із міського альпінізму – одного з обов'язкових елементів підготовки співробітників спецслужб більшості країн світу.

Практика доводить, що звільнення заручників і захоплення терористів в умовах міста вимагають не тільки мужності, уміння майстерно володіти зброєю, але й відмінної альпіністської підготовки. Тому в ході численних тренувань бійці "Альфи" відпрацьовують різні способи проникнення в будівлі шкіл, великі торгові та розважальні центри, удосконалюють навички спуску по канату з гелікоптерів на дахи будинків, землю, воду. З метою відпрацювання цих елементів бойової підготовки використовуються спеціально обладнані смуги перешкод, стенди-тренажери для скелелазіння, усілякі новобудови або ж навпаки покинуті старі споруди. Важливо, щоб при відпрацюванні навчальних питань спецназівці не звикали до стандартного оточення, завчених маршрутів проникнення в будівлі. Щоб уникнути цього, бійці столичного підрозділу "Альфа", наприклад, удосконалюють свою майстерність на недобудованому будинку лікувального корпусу однієї з київських лікарень. Фрагмент одного з таких тренувань зафіксований на обкладинці цього номера нашого журналу.

Готуючись до підкорення Ельбрусу, бійці українського спецназу СБ України здійснили в лютому цього року сходження на найвищу гору України Говерлу (2061 м). Особливістю цього походу стало те, що на вершину вони піднімалися взимку, у складних погодних умовах (у той день йшов мокрий сніг, пориви шквалистого вітру сягали 30-40 м/с, відимість становила 4-10 м, глибина снігового покрову – 1,5-2 м), із усією амуніцією й штатною зброєю, відпрацьовуючи одночасно різноманітні тактичні завдання. З навчальною метою був обраний не класичний, а більш складний маршрут категорії складності 1Б. Особлива увага й тоді в Карпатах, і згодом на Кавказі приділялася заходам безпеки. "Походи в гори – це наша робота, а не пошук екстріму", – стверджує керівник "ельбруської" групи альпіністів-спецназівців майор Дмитро Н. Саме з міркувань безпеки сходження на Ельбрус було розпочато опівночі, тому що в цей період доби лід, що вкриває вершину, міцніший, менша ймовірність зісковзнути з підталої під сонцем поверхні льодовика. На світанку того ж дня о 6.15 група досягла вершини. Розгорнули державний прапор, сфотографувалися, легко поснідали, залишили на згадку на вершині вимпел підрозділу спецпризначення СБ України – і в зворотню дорогу. Яким би не був прекрасним краєвид, що відкривається з висоти 5642 м, сильний вітер та повітря, в якому не вистачає кисню, не давали змоги довго милуватися цією красою. До 11.00 група благополучно повернулася в базовий табір. А от двом їх колегам, спортсменам з іншої, "цивільної", групи, яка в той день піднімалася в гори, цього разу, на жаль, не пощастило – вони зірвалися зі схилу й одержали травми. 27 липня "альфівці" взяли участь у завершальному етапі робіт із евакуації своїх постраждалих земляків.

Все, що трапилося – ще одне нагадування про те, що гори вимагають поваги до себе, не вибачають дріб'язковості. Стандартних ситуацій в альпінізмі просто не буває, і в цьому він подібний до роботи бійців спецназу. Недарма, як свідчить статистика, альпінізм – один з найінтелектуальніших видів спорту: 97% альпіністів мають вищу освіту.

Спецназ СБ України – елітний підрозділ цього відомства. Його бійці мають багато можливостей для вдосконалення своєї професійної підготовки (похід у гори – ще одне тому підтвердження), але й завдання, покладені на цей колектив, теж чималі. Щиро бажаємо співробітникам української "Альфи" нових перемог! І нехай у їх службі буде якомога менше позаштатних ситуацій, а досвід, набутий у горах і на тренуваннях у місті, дай Боже, ніколи не знадобиться в бойових умовах!

Довідка "К"

Сучасний альпінізм включає в себе три цілком сформовані напрямки: навчальний, спортивний і прикладний.

Прикладний альпінізм, одним із різновидів якого є міський, вирішує завдання альпіністського забезпечення наукових, виробничих, спеціальних робіт різного характеру (від миття вікон висотних будинків до заміни пошарпаного вітром прапора на шпилі телевишки). Однією зі складових прикладного альпінізму є гірська підготовка військ.

* * *

Військовий альпінізм у тій чи іншій формі існує з тих пір, як люди з військовою метою стали з'являтися в горах. В історії людства є чимало фактів, коли перемога чи поразка військ у горах залежала від того, як вони були підготовлені до подібних дій. Особливо значну роль альпінізм відіграв під час Другої світової війни, коли бойові дії з рівнинних плацдармів перемістилися в гори Кавказу, Карпат, Татрів, Балкан, Альп, Кольського півострову. Спочатку завдяки професійній підготовці гірських частин німецько-фашистські війська мали певну перевагу, але незабаром вони зіштовхнулися зі спеціально підготовленими військовими підрозділами Червоної армії, що гідно протистояли супротивнику. Досвід цих боїв виявився необхідним у 80-х роках, коли частини Радянської армії ввійшли в Афганістан, і гостро постало питання про покращення гірської підготовки військ.

* * *

У червні цього року два представники Збройних сил України взяли участь у другому етапі тритижневого курсу інструкторів із гірської підготовки, який проходив у французьких Альпах поблизу містечка Барселонет. Зокрема, українські військові ознайомилися з вимогами до інструкторів піхотних частин із гірської підготовки, системою підготовки гірсько-піхотних підрозділів, організацією взаємодії між підрозділами в горах.

* * *

За даними російських ЗМІ, вартість нещодавно розробленого базового комплекту для бійців спецназу, які діють на рівнинах і в передгір'ях, – 35-40 тис. руб ($1300-1500). До гірського варіанту комплекту додається вітрозахисний костюм, різні обв'язки, альпіністське спорядження, гірські лижі й багато іншого. Вартість такого комплекту близько 140 тис. руб (близько $5тис.)

http://ssu.gov.ua
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    Туристичний форум -> Альпінізм Ваш часовий пояс: GMT + 3 Години
Сторінка 1 з 1

 
Перейти до:  
Ви не можете писати нові повідомлення в цю тему
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете голосувати у цьому форумі






Яндекс цитирования

Украинская Баннерная Сеть

Новини Погода Авто Спорт Реферати Аукціон Туризм Мобільний світФорум Оголошення Каталог Реклама Гороскопи Пошта Робота Чати Магазин Фiнанси Пошук Листівки Знайомства Блоги Анекдоти Музика Фото Радіо Мистецтво Хобі Розсилки Ігри Райони Відео АкціїТелегiд Бiблiотека Iсторiя МагазиниТоп 100 ЩоденникиПрограми Український проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий портал Співачка Ольга ЯловенкоНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛ КОМПЮТЕРНА УКРАЇНА ТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ Українська хата Банерна мережа Невідома історія ГАЛИЦЬКА СТАРОВИНА Контекстна реклама

ФОРУМИ ПРИКАРПАТСЬКОГО ПОРТАЛУ
 
Туристичний форум
 
Мобільний світ
 
Ігровий форум
 
Форум IFN
 Робота, працевлаштування  Автофорум  Колекціонування, хобі  Спортивний форум
 Комп’ютерний форум  Історичне Прикарпаття  Знайомства  Відео та кіно
 Музичний форум  Мистецтво  Новини  Районні форуми
Рекламний форум
 
Фінансовий форум
 
   


Powered by phpBB
Appalachia Theme © 2002 Droshi's Island
Ukrainian translation © 2005-2006 Serhiy Novosad